Національна академія наук України:www.nas.gov.ua

Національна академія наук України заснована 27 листопада 1918 року у м. Києві.

З ініціативою створення Академії наук вперше виступило Українське наукове товариство у квітні 1917 року в Києві. Проте реалізована ця ідея була в 1918  році Урядом Української держави на чолі з гетьманом П.Скоропадським.

Першим президентом академії наук був видатний учений із світовим ім`ям В.І. Вернадський.

Національна академія наук України є вищою державною науковою організацією України, що об`єднує дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів, усіх науковців її установ, організовує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних та соціогуманітарних наук.

В НАН України функціонують 3 секції (фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук), що об’єднують 14 відділень : математики; інформатики; механіки; фізики та астрономії; наук про Землю; фізико-технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики; ядерної фізики та енергетики; хімії; біохімії, фізіології і молекулярної біології; загальної біології; економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства.

Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них наукові установи.

В структурі НАН України діють національні заклади - Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Національний історико-археологічний заповідник "Ольвія", Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка, Національний дендрологічний парк „Софіївка”, Національний науково-природничий музей, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В.Стефаника, Національний центр «Мала академія наук України» МОН України та НАН України.

До структури НАН України входять також організації дослідно-виробничої бази (дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, обчислювальні центри).

Національна академія наук надає важливого значення науково-технічному розвитку високотехнологічних галузей виробництва. За поданням вчених Академії затверджено Урядом та виконується низка державних цільових науково-технічних програм, зокрема з освоєння мікроелектронних технологій, впровадження енергозберігаючих світлодіодних джерел світла та освітлювальних систем на їх основі, застосування грід-технологій, розроблення нанотехнологій та наноматеріалів, новітніх технологій створення вітчизняних лікарських засобів.

У структурі Академії працюють два видавництва: ДП "НВП "Видавництво "Наукова думка" НАН України" і Видавничий дім "Академперіодика" НАН України.

 

Інститут електродинаміки НАН України:www.ied.org.ua

Історія Інституту електродинаміки НАН України (ІЕД НАН України) пов'язана зі створенням у 1939 р. Інституту енергетики, основні наукові напрямки діяльності якого у галузі підвищення ефективності та надійності електроенергетичних систем склали основу наукової діяльності інституту. У 1947 р. на базі Інституту був створений Інститут електротехніки, перейменований у 1963 р. в Інститут електродинаміки НАН України.

Інститут електродинаміки НАН України організаційно входить до Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України. На теперішній час Відділення об'єднує 11 інститутів НАН України. Очолює Відділення академік НАН України Олександр Васильович Кириленко.

 

 kyrylenko

Кириленко Олександр Васильович

Директор Інституту електродинаміки НАН України, академік НАН України (2006 р.), лауреат премії ім. С.О. Лебедєва НАН України (1995 р.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999 р.), заслужений діяч науки і техніки України (2008 р.), переможець конкурсу «Лідер паливноенергетичного комплексу–2009» у номінації «Вчений».

Основні наукові напрямки Інституту електродинаміки НАН України:

– перетворення та стабілізація параметрів електромагнітної енергії;

– підвищення ефективності та надійності процесів електромеханічного перетворення енергії;

– аналіз, оптимізація й автоматизація режимів електроенергетичних систем та їх елементів;

– інформаційно-вимірювальні системи таметрологічне забезпечення в енергетиці.

Інститут має потужний науковий потенціал. На даний час в інституті працюють 5 академіків НАН України та 7 членів-кореспондентів НАН України, 40 докторів та понад 100 кандидатів наук, висококваліфікований інженерно-технічний персонал.

Вчені інституту отримали загалом 19 Державних премій, 11 премій НАН України ім. Г.Ф.Проскури, С.О.Лебедєва та В.М.Хрущова та 1 премію МААН. Серед вчених інституту 6 Заслужених діячів науки і техніки, 2 Заслужених винахідники України.

У попередні роки очільником Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України був видатний вчений - енергетик, академік НАН України Борис Сергійович Стогній.

 

Національний технічний університет України „КПІ ім. І. Сікорського: www.kpi.ua

Київський політехнічний інститут було засновано у 1898 році у складі 4-х відділень: механічного, сільськогосподарського, інженерного та хімічного. В основі системи вищої технічної освіти інституту було і залишається поєднання глибокої природничо-наукової, фундаментальної підготовки з фізики, математики, хімії та інших дисциплін із загальноінженерною та отримання професійно-практичних навичок на виробництві і в наукових установах.

З часом на базі КПІ було створено 12 ВНЗ у багатьох регіонах України, 9 з яких сьогодні мають статус національних.

В університеті на 19 факультетах, 10 інститутах, 152 кафедрах за 118 спеціальностями навчаються 21 265 студентів, 851 аспірант, 33 докторанти. Науково-дослідна частина університету має у своєму складі: наукові частини 28 факультетів і інститутів, 6 науково-дослідних інститутів, 12 науково-дослідних центрів, 5 навчально-наукових центрів, 2 конструкторських бюро, Центр більш чистого виробництва та Орган сертифікації метало- та деревообробного обладнання та продукції машинобудування. Інноваційна діяльність здійснюється в інноваційному середовищі до складу якого входять: Науковий парк «Київська політехніка», Технопарк «Київська політехніка», Молодіжний бізнес-інкубатор «Політеко», студентський Інкубатор інноваційних ідей.

Одним з перших університетів України НТУУ “КПІ” у вересні 2003 року приєднався до співдружності університетів, які підписали “Велику Хартію Університетів” Європи (“Magna Charta Universitatum”).

Наукові розробки НТУУ “КПІ” щорічно відзначаються Державними преміями України в галузі науки і техніки.

            У квітні 2007 р. на Колегії МОН України було ухвалено рішення про надання КПІ статусу дослідницького університету, Статут якого затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. № 1332. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 р. № 76 НТУУ “КПІ” надано статус самоврядного (автономного) дослідницького національного університету.

 

yakimenko

 Якименко Юрій Іванович

Перший проректор НТУУ «КПІ», академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки i техніки, член Комітету з Державних премій України у галузі науки і техніки, заступник голови постійно діючої Ради з розвитку електроніки при Голові Верховної Ради України.

 

 

Представництво Польської академії наук ум.Києві

Представництво Польської академії наук працює в Києві з серпня 2013 року. З перших днів своєї діяльності воно плідно співпрацює з КПІ. З самого її початку керівник Представництва професор Собчук долучився до реалізації низки проектів університету, які за сприяння і фінансової допомоги польської сторони набули міжнародного значення. Це, передусім, організація і проведення Міжнародної конференції «Чиста вода. Фундаментальні, прикладні та промислові аспекти», яка цього року відбудеться вже вчетверте, та традиційної Міжнародної науково-практичної конференції «Відновлювальна енергетика та енергоефективність у XXI столітті» тощо. Також за дієвого сприяння Польської академії наук у 2014 році в університетському видавництві побачила світ книга про видатного випускника КПІ 1906 року, відомого фізико-хіміка професора Войцеха Свєнтославського «Войцех Свєнтославський – людина, яка зближує народи України і Польщі». Понад те, без допомоги польської сторони не було б на території КПІ й пам’ятника цьому визначному польському вченому і державному діячу.